З досвіду роботи

Я, Прищепа Тетяна Анатоліївна, учитель Жалинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Моя педагогічна практика охоплює біологію, природознавство,хімію та основи здоровۥя. Активно працюю над екологічним вихованням школярів.

    В процесі роботи стало зрозуміло, що урок без застосування інновацій у навчанні залишається незавершеним, не повністю формуються якості сучасного школяра. Часто учні, особливо з середнім та низьким рівнем начальних досягнень, не можуть відтворити основних моментів уроку, не проявляють ініціативи, не висловлюють власних думок і суджень. Якщо робота одноманітна, втрачається інтерес і увага. Подолання цих труднощів вимагає нового підходу, вдосконалення напрацьованих і розширення застосування різних нових форм навчання. Необхідно спрямовувати освітній процес на  формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадської позиції і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань. Тому, проблема розвитку і формування ключових компететностей учнів на уроках біології шляхом використання інноваційних технологій є актуальною.Саме тому, удосконалюючи  урок біології, я обрала тему :«Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання педагогічних інновацій»

    Вважаю, що головне завдання використання ІКТ – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.Одним із факторів розвитку інтересу до предмета є проведення позаурочної роботи. Стимулювання творчої активності і самостійності учнів є участь в олімпіадах, конкурсах - захистах учнівських науково - дослідницьких робіт. Цьому процесу передує тривала індивідуальна підготовча робота, яка сприяє розвитку нестандартного мислення, формування наполегливості у досягненні результату.Моя професійна діяльність спрямована на прищеплення інтересу учнів до знань і активізації пізнавальної діяльності через різноманітні методи і форми організації навчання, за допомогою включення їх в активну пізнавальну діяльність.Тому, проблема  залишається актуальною для мене.

презентація1 from onuhyc1

Показовий урок з біології у 6 класі.
Тема: запилення.

Мета:

·        Продовжити знайомити учнів з процесами життєдіяльності квіткових рослин; сформувати знання про основні типи і засоби запилення квітів; дати поняття "перехресне запилення”; розкрити значення запилення у природі.

·        Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та процеси у житті рослин; уміння спостерігати та робити висновки і узагальнення; розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу.

·        Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до прекрасного, інтерес до предмету.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, комп’ютер.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до уроку, привітання вчителя.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Завдання 1. Тест  А (на одну правильну відповідь,  виконують 2 учні).

1.Суцвіття мають: а) конюшина, б) тюльпан, в) лілія.

2.Суцвіття у яких на нерозгалуженій осі розміщені поодинокі квітки:       

а) складне, б) просте.

3.Назвіть суцвіття, яке не належить до простих: а) китиця, б) початок,                    в) волоть, г) головка, д) щиток.

4.Визначте суцвіття, в якому квітки кріпляться  до головної осі почергово за допомогою квітконіжок приблизно однакової довжини:           а) колос, б) китиця, в) волоть, г) щиток, д) початок.

5.Вкажіть, як називається суцвіття, яке подібне до колосу, але має потовщену вісь: а) складний колос, б) головка, в) волоть, г) початок,              д) кошик.

6.Назвіть суцвіття, уздовж головної осі якого розміщені квітки на квітконіжках різної довжини: а) волоть, б) китиця, в) щиток, г) початок.

2. Гра "Лото”: учні по черзі витягують із мішечка папірці із запитаннями по темі «Суцвіття» і відповідають на них.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

-   Цей урок ми проведемо під девізом «Дізнаймося разом».

- Перегляньте фільм поміркуйте і скажіть,  яку тему будемо сьогодні вивчати?

Використання ІКТ (Перегляд уривка відеофільму: «Запилення»).

https://www.youtube.com/watch?v=6ux3qRHLBqY

Повідомлення теми і мети уроку. Прийом «Очікування».

Для того , щоб робота на уроці булла успішною, потрібно визначити, що саме ми очікуємо впродовж неї. Учні починають вислів :»Від  уроку я очікую….)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Запилення, його типи. (Розповідь учителя, складання схеми.)

Слайд № 4-5

2. Перехресне запилення. (Бесіда, робота в групах, заповнення таблиці)

Робота в группах. Завдання для груп:

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин:

І група — комахами;ІІ група — вітром;ІІІ група — птахами і водою.

 Презентація роботи груп.  (заповнення таблиці).

Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин

Способи перенесення пилку	Особливості рослини	Приклади рослин
Вітер
Комахи
Птахи
Вода

3. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення. (Розповідь учителя, бесіда, пошукова робота.) Слайд №6

4. Запилення вітром. (Розповідь учителя, бесіда). Слайд №7.

5. Запилення водою. Ознаки притаманні рослинам, що запилюються водою.( Повідомлення учня). Слайд №8-9.

6. Запилення комахами. Ознаки притаманні комахозапильним рослинам. Слайд№10-11.

Запитання до учнів:

— Чому в перехреснозапильних рослин не відбувається самозапилення?

(Обговорення відповідей учнів).

Прийом «Дивуй»

Рід Aspidistra цікавий великою різноманітністю форми і будови квітки. Однак знання про те, як запилюються ці рослини, вичерпуються лише кількома видами. Нове дослідження недавно відкритого виду Aspidistra xuansonensis з Північного В'єтнаму виявило ще один варіант запилення , що відрізняється незвичайним поєднанням ознак. Рослини цього виду запилюються самками мух-галиць, які відкладають яйця всередину двостатеві квітки. Личинки, що розвиваються, живляться пилком, після чого виповзають з квітки, щоб залялькуватися. Таке поєднання рис унікальне для запилення не тільки аспідістри, але і взагалі відомих квіткових рослин.

7. Запилення птахами та іншими тваринами. Слайд №12-15, 17.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

 1.«Вільний мікрофон» Слайд № 18.

1.     Чи можна за будовою квіток визначити, яким способом відбувається запилення? Обґрунтуйте свою думку.

2.     Чому серед дерев лісу мало комахозапильних рослин?

3.     Яке значення має одночасне цвітіння рослин одного виду?

4.     Часто рослини одного й того ж виду, що ростуть поруч, розквітають одночасно. Запропонуйте досліди, що дозволяють пояснити механізм цього явища.

2. Конкурс "Віртуальний букет ”. Слайд № 19.

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних.

Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

V. Підведення підсумків уроку.

1.Очікування учнів.

2. Прийом «Поміркуй»

«До запашних квіток багато бджіл летить, до вченої людини багато людей за порадою йде».     (Китайська мудрість). Чому?

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Слайд № 20.

1.Опрацювати п. 35 підручника;

2.Індивідуальні та творчі завдання:

1. Значення штучного запилення.

2. Підготувати повідомлення про

      С.Г.Навашина.

запилення from onuhyc1

Показовий урок з біології у 6 класі.
Тема: Пагін: будова, основні функції. Лабораторне дослідження: будови         пагона, бруньки.

Мета:

·        Сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетатив­ний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливос­ті будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;

·        Продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне досліджен­ня, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;

·        Виховувати працелюбність, старанність.

Тип уроку. урок засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: вкоро­чені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин, таб­лиці «Пагін. Будова пагона», м\м дошка, комп’ютер, обладнання для виконання лабораторних до­сліджень, презентація.

Девіз уроку: «Не бійся відповідати: неправильна відповідь – теж відповідь,адже це свідчить про те, що ти розмірковуєш».

Хід уроку

І.         Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ.       Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів. Робота в  різнорівневих групах.

1.Вправа “ Біологічна мозаїка “  - І група

( Група учнів отримує картки на яких запропоновано набір слів , з яких потрібно скласти задані поняття . Наприклад : – вбирання води, і транспортування її, Функція кореня, з розчиненими в ній мінеральними речовинами, до надземної частини рослини. Учні повинні встановити ланцюжок :Функція кореня – вбирання води з розчиненими в ній мінеральними речовинами і транспортування її до надземної частини рослини.).

2. «Розумний куб»  ІІ- група

Запитання на гранях куба:

1.                Що таке мінеральне живлення?

2.                 Як вода та мінеральні речовини надходять до кореня?

3.                 Що таке кореневий чохлик? Які його функції?

4.                 Які є типии кореневих систем?

5.                 Як людина може впливати на формування кореневої системи?

ІІІ.      Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Дивуй»

Це цікаво!

•          Справжнім дивом є витке стебло. Рослини з такими стеблами називають ліанами (від фр. liane — зв’язувати, обвивати, витись). Для таких ліан необхідна опора. У природі нею служать, як правило, рослини з прямостоячим стеблом.

•          Виткі стебла закручуються лише в певному напрямку. Наприклад, у хмелю, іпомеї стебла завжди закручуються за годинниковою стрілкою, у квасолі, берізки польової — у протилежний бік.

    -  Цікаво? Ще більше цікавої інформації дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV.      Вивчення нового матеріалу.

Використання ІКТ (Перегляд уривка відеофільму: «Ріст пагона» https://www.youtube.com/watch?v=q4m5KrFDnNY

1.        Пагін — складний надземний вегетативний орган рослини.

Розповідь учителя.

-     Пагін, як і корінь, є основним вегетативним органом вищих рослин.

Запитання до учнів:

-          Пригадайте, яку будову має пагін?

Очікувана відповідь учнів:

(Пагін складається з осі — стебла та розміщених на ньому листків і бруньок.)

Слайд №3

Розповідь учителя

            Місце прикріплення листків на стеблі називається вузлом, а ділянка між сусідніми вузлами — міжвузлям. Кут між стеблом і розташованим на ньому листком називається пазухою листка.

За характером розвитку міжвузлів розрізняють такі типи пагонів:

•          видовжені (у ліан);

•          нормальні (у більшості рослин);

•          укорочені (у подорожника, кульбаби).

Слайд №4

Запитання до учнів:

— Які функції можуть виконувати пагони? (Обговорення відповідей, записування в зошит.)

Функції пагона (складання схеми).

- А зараз проведемо лабораторне дослідження у формі інтерактивної вправи «Робота в групах". Тому нагадую вам про необхідність дотримання правил колективної роботи.

Лабораторне дослідження: будова пагона (зошит для лабораторних досліджень, с.14-15). Прийом «Досліджую із задоволенням».

Учні об’єднуються у дві групи – експерти та скептики:

·        Експерти вивчають основні частини пагона;

·        Скептики готують запитання експертам за окремими частинами пагона.

Виконання учнями лабораторного дослідження . Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­сновків на підставі проведеного дослідження.

Слайд №5

2. Брунька – вкорочений пагін. Розповідь учителя.Слайд №6

            - Крім листків на пагоні розташовані бруньки — зачаткові пагони, захищені криючими бруньковими лусками. Якщо бруньку розрізати вздовж, можна за допомогою лупи розглянути її внутрішню будову. Брунька складається з короткого зачаткового стебла і тісно розташованих на ньому листкових зачатків. Зовні брунька вкрита щільними покривними лусками, які захищають тканини зачаткового пагона від несприятливих умов зовнішнього середовища. Під покривними лусками добре помітні маленькі зачаткові листки, які кріпляться до зачаткового стебла, що міститься в центрі бруньки. У пазухах зачаткових листків є ледь помітні зачаткові бруньки. Зачаткові листки, стебло та бруньки утворюють зачатковий пагін, верхівку якого називають конусом наростання. Клітини конуса наростання  поділяються, забезпечуючи ріст пагона в довжину.

Запитання до учнів:

— Якою тканиною утворений конус наростання? (Твірною.)

Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки. (Складання схеми)

Запитання до учнів:

— Що буде розвиватися з кожної бруньки?

З вегетативної бруньки виростають стебло і листки, а з генеративної — квітка або суцвіття. Змішані бруньки мають одночасно зачатки квіток і листків. Ці бруньки відрізняються між собою за розмірами, формою. Генеративні бруньки крупніші та мають більш округлу форму, ніж вегетативні. Усередині останніх розміщені лише зачаткові листки, тоді як у генеративних — зачаткові квітки.

За місцем розташування на стеблі розрізняють:

Слайд №7

Запитання до учнів:

— Які функції виконують верхівкові та бічні бруньки?

(Обговорення відповідей учнів.)

Лабораторне дослідження: будова бруньки (зошит для лабораторних досліджень, с.18 -19). Прийом «Я дослідник».

Виконання учнями лабораторного дослідження . Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­сновків на підставі проведеного дослідження.

Слайд №8.

Це цікаво!

•          Деякі з пазушних та додаткових бруньок після зимівлі ріст не відновлюють. Це так звані сплячі бруньки. Вони можуть перебувати в стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.

•          Найбільшою рослинною брунькою вважають головку капусти, маса якої коливається від 0,5 до 20 кг.

•          Елітний білий чай виробляється з найніжніших молодих бруньок чайного куща.

•          У тропічних країнах розводять капустяну пальму, велику верхівкову бруньку якої споживають у їжу.

2.        Стебло — осьова частина пагона.  Розповідь учителя. Слайд №9

            - Стебло — осьова частина пагона. Воно об’єднує всі частини пагона, містить бруньки та листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин. У стеблі може відбуватися фотосинтез, запасання поживних речовин.

Стебла бувають:

ü Трав’янисті (у всіх трав), дерев’янисті (дерева, кущі, кущики), напівдерев’янисті (полин).

ü За напрямком росту та розташуванням у просторі: прямостоячі, повзучі, чіпкі, виткі.

ü За формою поперечного зрізу: циліндричні або округлі (соняшник), тригранні (осока), чотиригранні (кропива), багатогранні (щавель), борозенчасті (татарник).

ü За тривалістю життя: однорічні, дворічні, багаторічні.

Слайд №10

3. Листок – бічна частина пагона. Розповідь учителя. Слайд №11

V.        Узагальнення та систематизація знань .

Слайд №12

1.        Фронтальна бесіда.

1.        Що таке пагін?

2.        З яких частин він складається?

3.        Що таке листок, стебло, брунька?

4.        Що таке вузол, міжвузля, пазуха листка?

5.        Чим відрізняються вегетативні та генеративні бруньки?

2.        «Біологічний ланцюжок».

Учитель ставить запитання про будову пагона учневі, який дає коротку відповідь, останній запитує товариша і т. д. Потім визначаються найкраще запитання і найкраща відповідь.

Початкове запитання вчителя:

— Як за бруньками розпізнавати дерева і кущі взимку?

VІ.      Підбиття підсумків уроку.

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.

      Вправа “ Мої враження від уроку “

— Як би ви оцінили свою роботу на уроці?

    Оцінювання учнів.

VІІ.    Домашнє завдання. Слайд №13

1.Опрацювати відповідний параграф.

2.Індивідуальні та творчі завдання:підібрати новинки - цікавинки про різноманітність та видозміни коренів.

пагін from onuhyc1